Нерівноправні взаємини банків і громадян. Треба знати, щоб протистояти.

- Громадянин гарантує вчасну виплату кредиту
- Банк вже не гарантує збереження капіталу громадянина.
- Громадянин розраховує свої прибутки і витрати в залежності з відсотками, які йому запропонував банк під взятий кредит
- Банк отримує надприбуток з тих відсотків, які йому переплачує клієнт свавільно збільшує відсоток та змінює умови кредиту.
- Громадянин вкладає гроші в банк під малі відсотки в той же час отримує з Банку позики під надвеликі відсотки
- Банк отримує більший зиск в обох операціях (і при видачі кредиту і при взяття коштів з клієнтів для власних потреб.
- Від громадянина вимагають виплати кредиту
- Банк не може гарантувати збереження капіталу клієнта (проблеми з поверненням депозитів).
- Громадянин потрапляє під ризик банкротства через нерозраховані витрати до яких його змушує банк
- Банк зверх тих надприбутків, які він отримував до кризи за рахунок піднятих на власний розсуд відсотків (користуючись аргументом кризи) отримує нові прибутки.

Банки не мають права на:

1. Передавати відомості про позичальника та його родичах третім особам, в тому числі колекторській компанії, без згоди боржника.
2. Загрожувати неплатникові розправою та тюремним ув’язненням.
3. Вимагати погасити борг негайно, публічно звинувачувати боржника в шахрайстві.
4. Заарештовувати майно позичальника без рішення суду, переоформляти право власності на заставне майно без згоди неплатника.
5. Заарештовувати майно позичальника, якщо воно належить не тільки боржникові, але й, наприклад, його дітям або іншим родичам.
6. Банк не може продати кредит позичальника колектору, якщо боржник не давав на це згоду (наприклад, не підписав кредитний договір з відповідним пунктом).
7. Запитувати дані про зарплату та інші доходи боржника в податковій інспекції та інших держорганізаціях без дозволу суду або самого позичальника.

Джерело